неділю, 5 січня 2014 р.

Конкурс “Класний керівник і учнівський колектив - співтворчість і взаєморозуміння”






МО класних керівників


 Нормативно- правове забезпечення виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі  


Робота з батьками

Заповіді, які необхідно знати батькам:


 1. Не чекайте, що Ваша дитина буде такою, як Ви. Або - як Ви хочете. Виховання має допомогти їй стати не Вами, а собою.

 2. Не вимагайте від дитини платити за все, що Ви для нього робите: Ви дали йому життя, як вона може віддячити Вам? Дитина дасть життя іншій, та-третій: це незворотній закон вдячності.

 3. У процесі виховання не зганяти на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й зійде.

 4. Не ставтесь до проблем дитини зверхньо: тягар життя даний кожному під силу, і, будьте впевнені: дитині її тягар важкий не менше, ніж Вам Ваш. А може і більше. Тому що у неї ще немає звички.

 5. Не принижуйте в процесі виховання.

 6. Не мучте себе, якщо не можете чогось зробити для своєї дитини, - мучте, якщо можете і не робите.

 7. Пам'ятайте - для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все. Це найважливіший закон виховання!

 8. Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині того, чого не хотіли би, щоб інші зробили Вашій.

 9. Любіть свою дитину будь-якою: неталановитою, невдахою, дорослою; спілкуючись з нею, радійте, бо дитина - це щастя!

Робота з учнями




Надання першої медичної допомоги

Рятування потерпілого у більшості випадків залежить від швидкості та правильності надання першої медичної допомоги. Затримка у наданні допомоги може спричинити загибель потерпілого.

Послідовність надання першої допомоги

1. Усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнення від дії електричного струму, винесення з отруєної атмосфери, загашення одягу, що палає, витягання з води тощо).

2. Оцінити стан потерпілого, визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його порятунку.

3. Виконати необхідні для рятування потерпілого дії в порядку терміновості, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку тощо.

4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.

5. Викликати швидку медичну допомогу або лікаря або ж організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Поранення. Терміново зупинити кровотечу. Захистити рану від забруднення та інфекції — накласти асептичну пов'язку, за наявності дезінфікуючих засобів (перекис водню, розчин фурациліну, спиртовий розчин йоду тощо) протерти шкіру довкола рани, видалити невеличкі чужорідні тіла тільки з поверхні та довкола рани; якнайшвидше доставити пораненого в лікувальний заклад, суворо дотримуючись правил транспортування для конкретного типу поранення. Не можна промивати рану водою, засипати ліками, змазувати мазями, накладати вату!

Забій. Забезпечити спокій ушкодженому органові, стягнути пов'язкою, прикласти охолоджений предмет.

Розтяжка. Зафіксувати суглоби, прийняти знеболювальне.

Вивих. Накласти холодний предмет; застосувати обезболювання, іммобілізувати кінцівку в положенні вивиху.

Перелом. Терміново іммобілізувати кістки в місці перелому накладанням шин, провести профілактику шоку на загальних засадах; транспортування та, особливо, перекладання повинні бути вкрай обережні.

Здавлення. Накласти джгути, як при зупинці кровотечі, обкласти ушкодження охолодженими предметами, у разі враження кінцівок іммобілізувати їх за допомогою шин, уразі шоку потерпілого зігріти, можна ввести наркотичні та серцеві засоби.


Удушення, утоплення. Терміново звільнити дихальні шляхи, зробити штучне дихання (16—18 разів на хвилину) та зовнішній масаж серця, постійно зігрівати.

Електротравми. Негайно припинити дію електричного струму, терміново доставити в лікувальний заклад, у разі припинення дихання або зупинки серця зробити штучне дихання (12—16 разів на хвилину) та зовнішній масаж серця (50—60 разів на хвилину) впродовж усього часу до відновлення дихання та серцевої діяльності; ввести серцеві засоби, зігріти.

Опіки термічні. Розрізати одяг навколо опіку, не відриваючи від тіла, накласти суху асептичну пов'язку; при великих опіках загорнути в сухе простирадло, терміново доставити в лікувальний заклад. Не можна промивати опіки, змащувати, торкатися руками, проколювати пухирі!

Опіки хімічні. Промивання згідно з властивостями конкретного типу хімічної речовини: кислоти — лугом, луг — кислотою, у разі дії вапна — олією.

Отруєння чадним газом. Винести на свіже повітря, зробити штучне дихання, розтирати, гріти ноги, дати подихати нашатирним спиртом.

Отруєння харчові. Промити шлунок, органи травлення, вживати багато рідини, зігрівати, дати активоване вугілля, фталазол, антибіотики (4—6 разів на день).

Отруєння хімікатами, ліками. Термінове промивання шлунка, при необхідності штучне дихання та реанімаційні заходи, доставити в лікувальний заклад.

Обмороження. Необхідно доправити потерпілого у приміщення і напоїти його теплим чаєм, натерти спиртом. Бажано помістити потерпілого у ванну з теплою водою.

Ураження електричним струмом. Не можна торкатись потерпілого, бо він перебуває під напругою. Потрібно негайно відкинути електричний провід дерев'яною палицею в бік.

Нещасний випадок на воді. Потрібно витягнути потерпілого з води й очистити ротову порожнину, видалити воду з дихальних шляхів, пригнувши голову потерпілого, покласти на спину, максимально відкинути його голову назад, запхавши під лопатки згорнутий одяг. Нижню щелепу потерпілого треба висунути вперед і, натискаючи на підборіддя, відкрити йому рот. На відкритий рот покласти хустинку, затиснути потерпілому ніс і, зробивши глибокий вдих, щільно притискаючи свій рот до рота потерпілого, вдихнути весь об'єм повітря в легені потерпілого. Повітря потрібно вдихати до відновлення самостійного дихання. Якщо штучне дихання проведено правильно, то грудна клітка потерпілого повинна піднятися. Для проведення непрямого масажу серця потерпілого треба покласти на тверду поверхню і натискати долонями, покладеними одна на одну на нижню частину грудної клітки. Повторювати це натискання доцільно щосекунди. Проведення штучного дихання та непрямого масажу серця чергується з 4—5-разовими натисканнями на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.


Сонячний тепловий удар. Ознаки: кровотеча з носа, блювання, непритомність. Потерпілого потрібно негайно покласти в тінь так, щоб голова знаходилась на підвищенні. Роздягнути, напоїти холодною водою, дати під язик валідол. У разі втрати свідомості — дати понюхати нашатирний спирт.

Для надання допомоги потерпілому необхідно користуватись домашньою аптечкою, в якій мають бути: валідол, перманганат калію, 10 % розчин аміаку, 5 % розчин аміаку, 5 % розчин йоду, анальгін у таблетках, сода питна, бинт, лимонна кислота, вата медична, джгут кровоспинний, лейкопластир.

 Знахідка, що може вибухнути.

Інколи ти можеш натрапити на незнайомі предмети. Хоч як би тобі не було цікаво, не бери їх у руки. Вони можуть бути небезпечними.


          Ти, напевно, читав книжки, бачив кінофільми про Велику Вітчизняну війну. Вона давно минула, але в землі ще знаходяться бомби, міни, снаряди, патрони, гранати. Вони є вибухонебезпечними і при найменшому дотику до них можуть вибухнути. Саме тому після війни загинуло багато людей і серед них — діти.


          Вибухонебезпечні предмети після тривалого зберігання в землі та воді становлять ще більшу небезпеку. Не встигнеш і оком кліпнути, як снаряд чи граната розлетяться на сотні осколків, здатних заподіяти смерть чи каліцтво.


Якщо ти знайшов незнайомий предмет, забороняється:

— перекладати, перекочувати його з місця на місце;
— брати, зберігати, нагрівати та бити;
— намагатися розібрати;
— використовувати для розведення вогню;
— заносити у приміщення;
— закопувати у землю;
— кидати у криницю або річку;
— здавати у металобрухт;
— використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів: петард чи вибухових пакетів.


Запам'ятай!
При виявленні вибухонебезпечних предметів негайно повідом дорослих або зателефонуй до міліції за номером «102».


Основні правила поведінки дітей
при виявленні розливу ртуті.

До отрут без яких ніяк не може обійтися людство, належить і найважча рідина – ртуть. Ртуть потрібна при виготовленні люмінесцентних і ртутних ламп, термометрів, манометрів, у медицині і т.п.
Ртуть є дуже шкідливою для будь-яких форм життя. У людини гостре отруєння виглядає так: через 8-24 години починається загальна слабкість, головний біль, підвищується температура. Потім – болі у животі, розлад шлунка, болять ясна.
Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються головний біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках – ноги і все тіло.Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:
- виведіть з приміщення всіх людей та відчиніть настіж усі вікна;
максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;
негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закривайте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті забороняється;
вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином або (400 г мила і 500 г кальцитової соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 г на 10л води);
- зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями, і провітрюйте протягом трьох діб;
утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
- вичистіть та промийте міцним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію. 


Правила пожежної безпеки у вашому домі.

Пам'ятайте, що не можна вдома:
- користуватися несправними електричними побутовими приладами;
- захаращувати балкони і підвали;
- гратися з вогнем;
- зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;
- сушити речі над плитою.
Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:
- слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;
- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"
- вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.
Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.
Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 101.

Запобігання виникненню пожеж від електричного
струму та правила гасіння таких пожеж.
Дії учнів при пожежі.

Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок -- пожежі) не дозволяється:
- зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;
- допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд; 
- використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;
- довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;
- самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.
Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.
Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.
Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.